омочувати
омо́чувати
-ую, -уєш, недок., омочити, омочу, омочиш, док., перех., книжн., заст.
Обмочувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омочувати — омо́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- омочувати — ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., кого, що. Обмочувати. Рукав бебряний омочу В ріці Каялі... І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його... (Т. Словник української мови у 20 томах
- омочувати — ОМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОМОЧИ́ТИ, омочу́, омо́чиш, док., перех., книжн., заст. Обмочувати. Рукав бебряний омочу В ріці Каялі… І омию На княжому дебелім тілі Засохлу кров його… (Шевч., II, 1963, 388). Словник української мови в 11 томах