омшаник
ОМША́НИ́К, а́ника́, ч. Утеплене приміщення для зимівлі бджіл.
Скоро починалась весна тепла і бджолу з омшаників заходжувались виймати (Гр., II, 1963, 334);
Бджоли облітались, і дід з Дмитром урочисто заносять вулики в омшаник (Стельмах, II, 1962, 260).
Словник української мови (СУМ-11)