омут

О́МУТ, а, ч., діал. Вир.

Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (Фр., VIII, 1952, 194).

Значення в інших словниках

1. омут — Хомут [XI]  Словник з творів Івана Франка
2. омут — о́мут іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. омут — Вир, вирва, нурт, нурта, водокруг, чорторій  Словник чужослів Павло Штепа
4. омут — О́МУТ, а, ч., діал. Вир. Понижче водопаду глибокий, синій, обширний омут (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. омут — ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше...  Словник синонімів української мови