онемощіти
ОНЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал.
1. Стати безсилим, знемогти.
[Харитина:] Тяжко мені.. Здається, й кістки болять, онемощіла зовсім… (К.-Карий, І, 1960, 250).
2. Збідніти.
Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)