онемощіти
ОНЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал.
1. Стати безсилим; знемогти.
[Харитина:] Тяжко мені .. Здається, й кістки болять, онемощіла зовсім... (І. Карпенко-Карий).
2. Збідніти.
Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)