онемощілий

ОНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, діал.

Дієпр. акт. до онемощі́ти;

// у знач. прикм.

На пагорбах, наче врізані в небо, стояли в дрімотному чеканні вітряки, здавалося, вони от-от мали когось зустріти і пригорнути своїми онемощілими руками (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. онемощілий — онемощі́лий дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. онемощілий — див. хворий  Словник синонімів Вусика
3. онемощілий — -а, -е, діал. Дієприкм. акт. мин. ч. до онемощіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. онемощілий — ОНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до онемощі́ти. На пагорбах, наче врізані в небо, стояли в дрімотному чеканні вітряки, здавалося, вони от-от мали когось зустріти і пригорнути своїми онемощілими руками (Стельмах, Правда.., 1961, 292).  Словник української мови в 11 томах