1. Словник української мови у 20 томах

онемощілий

ОНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, діал.

Дієпр. акт. до онемощі́ти;

// у знач. прикм.

На пагорбах, наче врізані в небо, стояли в дрімотному чеканні вітряки, здавалося, вони от-от мали когось зустріти і пригорнути своїми онемощілими руками (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онемощілий — онемощі́лий дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. онемощілий — див. хворий Словник синонімів Вусика
  3. онемощілий — -а, -е, діал. Дієприкм. акт. мин. ч. до онемощіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. онемощілий — ОНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до онемощі́ти. На пагорбах, наче врізані в небо, стояли в дрімотному чеканні вітряки, здавалося, вони от-от мали когось зустріти і пригорнути своїми онемощілими руками (Стельмах, Правда.., 1961, 292). Словник української мови в 11 томах