онемощілий
онемощі́лий
-а, -е, діал.
Дієприкм. акт. мин. ч. до онемощіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- онемощілий — онемощі́лий дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- онемощілий — див. хворий Словник синонімів Вусика
- онемощілий — ОНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. до онемощі́ти; // у знач. прикм. На пагорбах, наче врізані в небо, стояли в дрімотному чеканні вітряки, здавалося, вони от-от мали когось зустріти і пригорнути своїми онемощілими руками (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- онемощілий — ОНЕМОЩІ́ЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до онемощі́ти. На пагорбах, наче врізані в небо, стояли в дрімотному чеканні вітряки, здавалося, вони от-от мали когось зустріти і пригорнути своїми онемощілими руками (Стельмах, Правда.., 1961, 292). Словник української мови в 11 томах