онемощіти

ОНЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал.

1. Стати безсилим; знемогти.

[Харитина:] Тяжко мені .. Здається, й кістки болять, онемощіла зовсім... (І. Карпенко-Карий).

2. Збідніти.

Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онемощіти — онемощі́ти дієслово доконаного виду знемогти; збідніти діал. Орфографічний словник української мови
  2. онемощіти — -ію, -ієш, док., діал. 1》 Стати безсилим, знемогти. 2》 Збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онемощіти — ОНЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. 1. Стати безсилим, знемогти. [Харитина:] Тяжко мені.. Здається, й кістки болять, онемощіла зовсім… (К.-Карий, І, 1960, 250). 2. Збідніти. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. онемощіти — Онемощіти, -щію, -єш гл. 1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш. Волч. у. 2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів. Волч. у. Словник української мови Грінченка