онемощіти
Онемощіти, -щію, -єш
гл.
1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш. Волч. у.
2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- онемощіти — онемощі́ти дієслово доконаного виду знемогти; збідніти діал. Орфографічний словник української мови
- онемощіти — -ію, -ієш, док., діал. 1》 Стати безсилим, знемогти. 2》 Збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- онемощіти — ОНЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. 1. Стати безсилим; знемогти. [Харитина:] Тяжко мені .. Здається, й кістки болять, онемощіла зовсім... (І. Карпенко-Карий). 2. Збідніти. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- онемощіти — ОНЕМОЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. 1. Стати безсилим, знемогти. [Харитина:] Тяжко мені.. Здається, й кістки болять, онемощіла зовсім… (К.-Карий, І, 1960, 250). 2. Збідніти. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах