оновлюючий

ОНО́ВЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оно́влювати.

Кожен із них почував і в тих юних зойках, і запахові свіжої фарби щось оновлююче, живе (Досв., Вибр., 1959, 300).