онучкар

ОНУЧКА́Р, я́, ч., діал. Ганчірник.

Деякі [жебраки], не знаючи, що робити з тими лахами, попродали їх за пару крейцарів онучкареві (Фр., IV, 1950, 203).

Значення в інших словниках

1. онучкар — Міняйло різних товарових дрібничок (сережки, дзеркальця, персні та ін.) на онучі [X] — онучкар (188) — ганчірник [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. онучкар — онучка́р іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
3. онучкар — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. онучкар — -я, ч., діал. Ганчірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. онучкар — ОНУЧКА́Р, я́, ч., діал. Ганчірник. Деякі [жебраки], не знаючи, що робити з тими лахами, попродали їх за пару крейцарів онучкареві (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
6. онучкар — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде..  Словник синонімів української мови