1. Словник української мови в 11 томах

онучкар

ОНУЧКА́Р, я́, ч., діал. Ганчірник.

Деякі [жебраки], не знаючи, що робити з тими лахами, попродали їх за пару крейцарів онучкареві (Фр., IV, 1950, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онучкар — Міняйло різних товарових дрібничок (сережки, дзеркальця, персні та ін.) на онучі [X] — онучкар (188) — ганчірник [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. онучкар — онучка́р іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. онучкар — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. онучкар — -я, ч., діал. Ганчірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. онучкар — ОНУЧКА́Р, я́, ч., діал. Ганчірник. Деякі [жебраки], не знаючи, що робити з тими лахами, попродали їх за пару крейцарів онучкареві (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  6. онучкар — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. Словник синонімів української мови