Словник української мови в 11 томах

онімечування

ОНІМЕ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оніме́чувати і оніме́чуватися.

Багато підлітків років по 12-13 вивезено [під час фашистської окупації] до Німеччини для онімечування і роботи (Довж., III, 1960, 396).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. онімечування — оніме́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. онімечування — -я, с. Дія за знач. онімечуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онімечування — ОНІМЕ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оніме́чувати і оніме́чуватися. Багато підлітків років по 12–13 вивезено [під час фашистської окупації] до Німеччини для онімечування і роботи (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах