Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
онімечування —
оніме́чування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
онімечування —
ОНІМЕ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оніме́чувати і оніме́чуватися. Багато підлітків років по 12–13 вивезено [під час фашистської окупації] до Німеччини для онімечування і роботи (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
онімечування —
ОНІМЕ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. оніме́чувати і оніме́чуватися. Багато підлітків років по 12-13 вивезено [під час фашистської окупації] до Німеччини для онімечування і роботи (Довж., III, 1960, 396).
Словник української мови в 11 томах