онімечувати(ся)
оніме́чувати(ся)
-ую(ся), -уєш(ся), недок., онімечитися, -чу(ся), -чиш(ся), док.
Піддавати(ся) онімеченню.
Великий тлумачний словник сучасної української мовионіме́чувати(ся)
-ую(ся), -уєш(ся), недок., онімечитися, -чу(ся), -чиш(ся), док.
Піддавати(ся) онімеченню.
Великий тлумачний словник сучасної української мови