опадаючий

ОПАДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до опада́ти¹.

Тихий вітер обвівав щасливу сім’ю, обсипав опадаючим листом рож і бузку головку дитини та одежу матері (Н.-Лев., І, 1956, 174);

Вікно виходило в парк, величезний, осінній, сповнений сухого шарудіння опадаючого сумовитого листя (Собко, Срібний корабель, 1961, 3);

На заході крізь опадаючу мряку мерехтіли зорі (Галан, Гори.., 1956, 69).

Значення в інших словниках

1. опадаючий — опада́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. опадаючий — ОПАДА́ЮЧИЙ, а, е. Який опадає, опускається. Тихий вітер обвівав щасливу сім'ю, обсипав опадаючим листом рож і бузку головку дитини та одежу матері (І.  Словник української мови у 20 томах