опадаючий

ОПАДА́ЮЧИЙ, а, е.

Який опадає, опускається.

Тихий вітер обвівав щасливу сім'ю, обсипав опадаючим листом рож і бузку головку дитини та одежу матері (І. Нечуй-Левицький);

Вікно виходило в парк, величезний, осінній, сповнений сухого шарудіння опадаючого сумовитого листя (В. Собко);

На заході крізь опадаючу мряку мерехтіли зорі (Я. Галан).

Значення в інших словниках

1. опадаючий — опада́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. опадаючий — ОПАДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до опада́ти¹. Тихий вітер обвівав щасливу сім’ю, обсипав опадаючим листом рож і бузку головку дитини та одежу матері (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах