опала

ОПА́ЛА, и, ж., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялася в зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін.

Він [О. Суворов] був нагороджений чином генералісимуса всіх військових сил Росії, але потім раптово зазнав нової царської опали (Іст. СРСР, II, 1957, 98);

// Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл і т. ін.).

Бу́ти в опа́лі — бути в немилості.

Ще недавно він був в опалі (Гончар, II, 1959, 204).

Значення в інших словниках

1. опала — опа́ла іменник жіночого роду неласка рідко  Орфографічний словник української мови
2. опала — -и, ж., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялась у зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін. || Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл і т. ін.). Бути в опалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опала — ОПА́ЛА, и, ж., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялася в зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін. Він [О.  Словник української мови у 20 томах
4. опала — НЕМИ́ЛІСТЬ (неприхильне ставлення з боку особи, що займає вище в певному відношенні становище, до кого-небудь, залежного від неї), НЕЛА́СКА, ОПА́ЛА (заст. — немилість царя, князя щодо своїх підданих, підлеглих; перен. — немилість узагалі).  Словник синонімів української мови