опала
ОПА́ЛА, и, ж., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялася в зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін.
Він [О. Суворов] був нагороджений чином генералісимуса всіх військових сил Росії, але потім раптово зазнав нової царської опали (Іст. СРСР, II, 1957, 98);
// Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл і т. ін.).
Бу́ти в опа́лі — бути в немилості.
Ще недавно він був в опалі (Гончар, II, 1959, 204).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опала — опа́ла іменник жіночого роду неласка рідко Орфографічний словник української мови
- опала — -и, ж., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялась у зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін. || Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл і т. ін.). Бути в опалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опала — ОПА́ЛА, и, ж., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялася в зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін. Він [О. Словник української мови у 20 томах
- опала — НЕМИ́ЛІСТЬ (неприхильне ставлення з боку особи, що займає вище в певному відношенні становище, до кого-небудь, залежного від неї), НЕЛА́СКА, ОПА́ЛА (заст. — немилість царя, князя щодо своїх підданих, підлеглих; перен. — немилість узагалі). Словник синонімів української мови