опалювати

ОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОПАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОПАЛИ́ТИ, опалю́, опа́лиш, док., перех.

1. тільки опа́лювати. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв.

Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Донч., III, 1956, 42).

2. Те саме, що обпа́лювати.

Перші дні літа вже опалили зелені трави (Собко, Вогонь.., 1947, 117);

Мовби крізь сон пам’ятає Семен, як сама собою випурхнула з його зубів цигарка, іскрами опаливши губу (Вас., І, 1959, 327);

— Геть шапку, нахабо! — крикнув він, відчуваючи, як хвиля крові опалила йому ли́ця (Тулуб, Людолови, І, 1957, 52);

Огнем опалило все тіло: кулемети противника помітили парашут і взяли його в хрест (Смолич, Мир.., 1958, 425);

Він ще й досі.. чує на губах смак її рвучкого поцілунку, яким вона опалила його (Гончар, Тронка, 1963, 105);

Холодний вітер опалював обличчя (Донч., V, 1957, 431);

Устина.. притулилась до холодного заліза. Воно опалило її чоло (Стельмах, І, 1962, 396);

Гната опалило смертельним жахом (Тют., Вир, 1964, 71).

◊ Опа́лювати (опали́ти) по́глядом (очи́ма і т. ін.) — те саме, що Обпа́лювати (обпали́ти) по́глядом (очи́ма і т. ін.) ( див. обпа́лювати).

Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20).

Значення в інших словниках

1. опалювати — (пошкоджувати поверхню вогнем) обпалювати, осмалювати, (сильно) обвуглювати, (дією сонця) обсмалювати.  Словник синонімів Полюги
2. опалювати — опа́лювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. опалювати — Юю, -юєш. Обігрівати приміщення печами або іншими пристроями. В інших значеннях опалювати вживається паралельно з обпалювати.  Літературне слововживання
4. опалювати — (огнем) обсмалювати, (жаром) обдавати, обмахувати, обпікати; (вітром) обвітрювати, (сонцем) осмалювати, (словом) приголомшувати; тлк. ОПАЛЮВАТИ, огрівати.  Словник синонімів Караванського
5. опалювати — -юю, -юєш і рідко опаляти, -яю, -яєш, недок., опалити, опалю, опалиш, док., перех. 1》 тільки опалювати. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв. 2》 Те саме, що обпалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. опалювати — ОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОПАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОПАЛИ́ТИ, опалю́, опа́лиш, док. 1. тільки опа́лювати, що. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв.  Словник української мови у 20 томах
7. опалювати — ОБПАЛИ́ТИ (ОПАЛИ́ТИ) (про вогонь — пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ (ОСМАЛИ́ТИ), ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИ підсил. — Недок.: обпа́лювати (опа́лювати), обсма́лювати (осма́лювати), припа́лювати, обву́глювати.  Словник синонімів української мови
8. опалювати — Опа́лювати, -люю, -люєш; опали́ти, -лю́, -лиш, -лять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)