оператор
ОПЕРА́ТОР, а, ч.
1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу.
Сидять на зборах оператори, вальцювальники, маніпуляторники, зварники, слюсарі — чимало молодих хлопців (Хижняк, Невгамовна, 1961, 9);
Роль оператора зведено до нагляду за автоматичною прокаткою (Наука.., 1, 1960, 9);
Оператор лічильних машин.
2. Фахівець, який знімає кінофільми або здійснює телепередачі.
Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, — до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (Довж., І, 1958, 185);
Оператор кіно.
3. заст. Особа, що робить операцію (у 1 знач.); лікар-хірург.
Трапилось бачити свого берлінського оператора, він згоджується мене різати, так що тижнів через три я вже буду лежати на операційному столі (Л. Укр., V, 1956, 250);
Професор Трембовський був найвідоміший патолого-анатом, оператор (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 118).
Словник української мови (СУМ-11)