оператор
ОПЕРА́ТОР, а, ч.
1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу.
Сидять на зборах оператори, вальцювальники, маніпуляторники, зварники, слюсарі – чимало молодих хлопців (А. Хижняк);
Роль оператора зведено до нагляду за автоматичною прокаткою (з наук.-попул. літ.);
Оператор лічильних машин.
2. Фахівець, який знімає кіно-, телефільми або інші відеоматеріали.
Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, – до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (О. Довженко);
Оператор кіно.
3. Команда чи група команд програми електронно-обчислювальної машини, складеної на одній з мов програмування.
Оператор виклику програм.
4. заст. Особа, що робить операцію (у 1 знач.); лікар-хірург.
Трапилось бачити свого берлінського оператора, він згоджується мене різати, так що тижнів через три я вже буду лежати на операційному столі (Леся Українка);
Професор Трембовський був найвідоміший патолого-анатом, оператор (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)