оператор
ОПЕРА́ТОР, а, ч.
1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу.
Сидять на зборах оператори, вальцювальники, маніпуляторники, зварники, слюсарі – чимало молодих хлопців (А. Хижняк);
Роль оператора зведено до нагляду за автоматичною прокаткою (з наук.-попул. літ.);
Оператор лічильних машин.
2. Фахівець, який знімає кіно-, телефільми або інші відеоматеріали.
Зараз почнеться сцена, перед написанням якої хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, – до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (О. Довженко);
Оператор кіно.
3. Команда чи група команд програми електронно-обчислювальної машини, складеної на одній з мов програмування.
Оператор виклику програм.
4. заст. Особа, що робить операцію (у 1 знач.); лікар-хірург.
Трапилось бачити свого берлінського оператора, він згоджується мене різати, так що тижнів через три я вже буду лежати на операційному столі (Леся Українка);
Професор Трембовський був найвідоміший патолого-анатом, оператор (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- оператор — опера́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- оператор — [опеиратор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- оператор — -а, ч. 1》 Фахівець, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. || Людина, яка працює на технічному пристрої, комп'ютері і виконує регламентований інструкціями набір дій, операцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оператор — Рухач Словник чужослів Павло Штепа
- оператор — опера́тор (від лат. operator – виконавець) 1. Людина, що виконує певні операції. 2. Спеціаліст, який провадить кінозйомку (кінооператор). 3. Спеціаліст, який виконує роботу, пов’язану з керуванням чи обслуговуванням кібернетичних та інших пристроїв. Словник іншомовних слів Мельничука
- оператор — Опера́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оператор — ОПЕРА́ТОР, а, ч. 1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. Словник української мови в 11 томах
- оператор — рос. оператор 1. Юридична особа, яка здійснює операції на біржі. 2. Людина, що здійснює певні технологічні операції, працює на технічному устаткуванні, комп'ютері й виконує регламентований інструкцією набір дій, операцій. 3. Фахівець, що керує роботою приладу обчислювальної системи. Eкономічна енциклопедія