оператор

Значення в інших словниках

1. оператор — опера́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. оператор — [опеиратор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
3. оператор — -а, ч. 1》 Фахівець, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. || Людина, яка працює на технічному пристрої, комп'ютері і виконує регламентований інструкціями набір дій, операцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оператор — Рухач Словник чужослів Павло Штепа
5. оператор — ОПЕРА́ТОР, а, ч. 1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. Сидять на зборах оператори, вальцювальники, маніпуляторники, зварники, слюсарі – чимало молодих хлопців (А. Словник української мови у 20 томах
6. оператор — опера́тор (від лат. operator – виконавець) 1. Людина, що виконує певні операції. 2. Спеціаліст, який провадить кінозйомку (кінооператор). 3. Спеціаліст, який виконує роботу, пов’язану з керуванням чи обслуговуванням кібернетичних та інших пристроїв. Словник іншомовних слів Мельничука
7. оператор — ОПЕРА́ТОР, а, ч. 1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. Словник української мови в 11 томах
8. оператор — рос. оператор 1. Юридична особа, яка здійснює операції на біржі. 2. Людина, що здійснює певні технологічні операції, працює на технічному устаткуванні, комп'ютері й виконує регламентований інструкцією набір дій, операцій. 3. Фахівець, що керує роботою приладу обчислювальної системи. Eкономічна енциклопедія