оператор

опера́тор

-а, ч.

1》 Фахівець, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу.

|| Людина, яка працює на технічному пристрої, комп'ютері і виконує регламентований інструкціями набір дій, операцій. Оператор обчислювальних машин.

2》 Фахівець, який знімає кінофільми або здійснює телепередачі. Оператор кіно.

3》 Математичне поняття, що означає певну відповідність між елементами двох множин.

Теорія операторів — частина функціонального аналізу, присвячена вивченню властивостей операторів.

4》 Знак, що відображує дію, яку необхідно виконати в операції.

5》 В обчислювальній техніці – вказівка, призначена для задання деякої завершеної дії в процесі переробки інформації на ЕОМ.

Безумовний оператор — оператор, що визначає лише одну можливу послідовність виконання.

Оператор розгалуження — мовна конструкція, що визначає можливість вибору між різними послідовностями виконання.

Оператор циклу — мовна конструкція, що визначає ітерацію певної послідовності виконання операторів у програмі.

Складений оператор — оператор, що є послідовністю операторів.

6》 Юридична особа, яка здійснює операції на біржі.

7》 заст. Особа, що робить операцію (у 1 знач.); лікар-хірург.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оператор — опера́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оператор — [опеиратор] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. оператор — Рухач Словник чужослів Павло Штепа
  4. оператор — ОПЕРА́ТОР, а, ч. 1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. Сидять на зборах оператори, вальцювальники, маніпуляторники, зварники, слюсарі – чимало молодих хлопців (А. Словник української мови у 20 томах
  5. оператор — опера́тор (від лат. operator – виконавець) 1. Людина, що виконує певні операції. 2. Спеціаліст, який провадить кінозйомку (кінооператор). 3. Спеціаліст, який виконує роботу, пов’язану з керуванням чи обслуговуванням кібернетичних та інших пристроїв. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. оператор — Опера́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оператор — ОПЕРА́ТОР, а, ч. 1. Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу. Словник української мови в 11 томах
  8. оператор — рос. оператор 1. Юридична особа, яка здійснює операції на біржі. 2. Людина, що здійснює певні технологічні операції, працює на технічному устаткуванні, комп'ютері й виконує регламентований інструкцією набір дій, операцій. 3. Фахівець, що керує роботою приладу обчислювальної системи. Eкономічна енциклопедія