Словник української мови в 11 томах

оперезати

ОПЕРЕЗА́ТИ див. опері́зувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оперезати — опереза́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оперезати — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
  3. оперезати — див. оперізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оперезати — ОПЕРЕЗА́ТИ див. опері́зувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. оперезати — ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. оперезати — Опереза́ти, див. опері́зувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оперезати — Оперезати, -жу, -жеш гл. 1) Опоясать. 2) Ударить, стегнуть. Оперезав на всю масницю. Ном. № 3979. Він мене коромислом як опереже. Г. Барв. 284. Дрючком Хведька разів із шість оперезав. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).  Словник української мови Грінченка