оперезаний

ОПЕРЕ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. мин. ч. до опереза́ти 1-4.

В білім хітоні вона, оперезана поясом срібним, Їде, недбало віжки держачи (Фр., XIII, 1954, 317);

Поверх кожушка, оперезаного широким ременем, звисала кобура з револьвером (Шиян, Баланда, 1957, 12);

Її повна коротка шия, оперезана малиновою оксамиткою, забіліла й залисніла, як шовк (Н.-Лев., IV, 1956, 117);

Бліді, оперезані бинтами обличчя хворих, серед яких багато сліпих (Грим., Незакінч. роман, 1962, 308);

На валах уже повно було міщан, оперезаних мечами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 417).

Значення в інших словниках

1. оперезаний — опере́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оперезаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оперезати 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оперезаний — ОПЕРЕ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опереза́ти 1–4. В білім хітоні вона, оперезана поясом срібним, Їде, недбало віжки держачи (І. Франко); Поверх кожушка, оперезаного широким ременем, звисала кобура з револьвером (А.  Словник української мови у 20 томах
4. оперезаний — Опере́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)