Словник української мови в 11 томах

оперізуючий

ОПЕРІ́ЗУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до опері́зувати.

Опері́зуючий лиша́й — вірусне інфекційне захворювання людини і тварин, що проявляється у висипанні на шкірі пухирчиків, здебільшого на ділянці міжреберних нервів.

Оперізуючий лишай характеризується висипанням пухирців.., які розташовуються по ходу нерва (Як запоб. заразн. хвор., 1957, 74).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. оперізуючий — опері́зуючий прикметник вживається у виразі: 'оперізуючий лишай'  Орфографічний словник української мови
  2. оперізуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до оперізувати. Оперізуючий лишай мед. — вірусне інфекційне захворювання людини і тварин, що проявляється у висипанні на шкірі пухирчиків, здебільшого на ділянці міжреберних нервів.  Великий тлумачний словник сучасної мови