оперіщений
ОПЕРІ́ЩЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до опері́щити.
*У порівн. Шурка Понеділок раптом заклав два пальці до рота і пронизливо свиснув. Наче оперіщений батогом, Рутенберг прожогом вискочив за двері (Смолич, V, 1959, 779).
Словник української мови (СУМ-11)