описаний
ОПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до описа́ти.
— Я знала тільки те горе, що описане в драмах, і я вірила, що воно таким буває і в житті (Л. Укр., III, 1952, 703);
Державний герб УРСР вперше був описаний у Конституції УРСР, затвердженій III з’їздом Рад України 14 березня 1919 року (Наука.., 10, 1965, 39);
Господарство школи було все на виду, справи підшиті в папки, описані (Збан., Малин. дзвін, 1958, 25);
Склавши протокол і погрузивши [навантаживши] на віз описані речі, пан Вавжак намірився вже покинути хату цигана (Галан, Гори.., 1956, 32);
// опи́сано, безос. присудк. сл.
От книжка, так книжка! Усе тобі там описано (Мирний, IV, 1955, 371).
Словник української мови (СУМ-11)