опис
О́ПИС, у, ч.
1. Дія за знач. опи́сувати, описа́ти 1-3.
Сердечне спасибі Вам.. за Вашу обіцянку нараяти мені географічні матеріали, потрібні для опису подорожей (Коцюб., III, 1956, 117);
— Це не піддається описові! — авторитетно закінчив Карташов (Довж., І, 1958, 447);
Багато зробила Українська Академія наук для вивчення українських народних говорів, для їх опису та висвітлення їхніх особливостей в історичному аспекті (Розв. науки в УРСР.., 1957, 82).
2. Словесне зображення, словесна передача чого-небудь.
— Той пан Золь… Золь… ну, ну, він [Золя] добре пише.. Кождий його опис — то бомба (Фр., IV, 1950, 252).
3. Список, перелік речей, паперів і т. ін., складений для обліку.
[Тьотя Сима:] Ми на ваші речі опис склали, коли в’їхали [в квартиру] (Коч., II, 1956, 427);
— Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис (Кучер, Трудна любов, 1960, 241);
Інвентарний опис.
Словник української мови (СУМ-11)