опитуваний

ОПИ́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до опи́тувати 1.

Переважна більшість опитуваних [колгоспників] відповіла, що вважає свою роботу цікавою (Хлібороб Укр., 6, 1970, 24).

Значення в інших словниках

1. опитуваний — опи́туваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. опитуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до опитувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опитуваний — ОПИ́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до опи́тувати 1. Переважна більшість опитуваних відповіла, що вважає свою роботу цікавою (з наук. літ.); // у знач. ім. опи́туваний, ного, ч. Той, кого опитували; хто відповідав на поставлені питання.  Словник української мови у 20 томах