опитуваний
ОПИ́ТУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до опи́тувати 1.
Переважна більшість опитуваних відповіла, що вважає свою роботу цікавою (з наук. літ.);
// у знач. ім. опи́туваний, ного, ч. Той, кого опитували; хто відповідав на поставлені питання.
Ступінь володіння українською мовою оцінювався самими опитуваними (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)