оплатки

О́ПЛА́ТКИ, ток, мн. (одн. о́пла́тка, и, ж.), заст.

1. Грошові податки.

І малі, й старі сподівалися молотьби в економії, пестили надію заробити на спідницю, черевики, смушеву шапку або на оплатки (Л. Янов., І, 1959, 90);

— Я лічив по-божому, бідненько. А прикинемо ще податки та оплатки на волость, на земство (Стельмах, І, 1962, 371).

2. Сплата або збирання грошових податків.

[2-й чоловік:] Я йому і віддав би їх [гроші], коли б були залишні; так де ж ті, голубчику, залишні візьмуться? Уосени [восени] прийде оплатка, ще й недостача буде! (Кроп., І, 1958, 479);

[Михайло:] У Гапонову хочу їхать. Там сьогодня [сьогодні] оплатки йдуть, так можна буде задешево людей найнять на десятини (К.-Карий, І, 1960, 183).

Значення в інших словниках

1. оплатки — -ток, мн. (одн. оплатка, -и, ж.), заст. 1》 Грошові податки. 2》 Сплата або збирання грошових податків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. оплатки — О́ПЛА́ТКИ, ток, мн. (одн. о́пла́тка, и, ж.), заст. 1. Грошові податки. І малі, й старі сподівалися молотьби в економії, пестили надію заробити на спідницю, черевики, смушеву шапку або на оплатки (Л. Яновська); – Я лічив по-божому, бідненько.  Словник української мови у 20 томах
3. оплатки — О́пла́тки, -ток і -тків = пода́тки  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. оплатки — Оплатки, -ток ж. мн. Подати, пошлины, налоги. Великі оплатки — ніяк на гроші не зіб'єшся. Конотоп. у.  Словник української мови Грінченка