оплески
О́ПЛЕСКИ, ів, мн. (одн. о́плеск, у, ч.). Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти.
Буря оплесків зірвалася серед зібраних на раді (Фр., IV, 1950, 381);
В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Л. Укр., II, 1951, 529);
Щасливо мружачись, під гучні оплески, і сам плескаючи в долоні, він пішов на своє місце (Донч., Шахта.., 1949, 139).
Словник української мови (СУМ-11)