опліток

О́ПЛІ́ТОК, тку, ч., діал. Ліса, тин.

Прийшов [Юрко] з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (Козл., Ю. Крук, 1957, 373).

Значення в інших словниках

1. опліток — о́плі́ток іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. опліток — О́ПЛІ́ТОК, тку, ч., діал. Ліса, тин. Прийшов [Юрко] з якимось плетеним кошиком, якого він тут же поніс у бузину за оплітком (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
3. опліток — ТИН (огорожа з лози, хворосту тощо); ЛІ́СА, ПЛІТ, О́ПЛІТ діал., О́ПЛІТОК діал.; ПЕРЕТИ́НОК, ПЕРЕТИКА діал. (невеликий). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Т.  Словник синонімів української мови