ополистий

ОПО́ЛИСТИЙ, а, е, діал.

1. Товстий, гладкий.

Вилазила перше з воза ополиста, рум’яна черниця (Вовчок, І, 1955, 252);

Корови йдуть! Різнобарвні, ситі, ополисті, з рожевим, мало не до землі вим’ям (Крот., Сини.., 1948, 75).

2. Широкий, розлогий.

Ополистий стіг (Сл. Гр.).

3. Гіллястий.

Колись тут груша ополиста росла (Коп., Навколо полум’я, 1961, 11).

Значення в інших словниках

1. ополистий — опо́листий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. ополистий — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
3. ополистий — -а, -е, діал. 1》 Товстий, гладкий. 2》 Широкий, розлогий. 3》 Гіллястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ополистий — ОПО́ЛИСТИЙ, а, е, діал. 1. Товстий, гладкий. Вилазила перше з воза ополиста, рум'яна черниця (Марко Вовчок); Корови йдуть! Різнобарвні, ситі, ополисті, з рожевим, мало не до землі вим'ям (Є. Кротевич). 2. Широкий, розлогий. Ополистий стіг (Сл.  Словник української мови у 20 томах
5. ополистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ...  Словник синонімів української мови
6. ополистий — Опо́листий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ополистий — Ополистий, -а, -е 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали. Волч. у. 2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Кролев. у. Ополиста груша. Мнж. 188.  Словник української мови Грінченка