ополистий
ОПО́ЛИСТИЙ, а, е, діал.
1. Товстий, гладкий.
Вилазила перше з воза ополиста, рум'яна черниця (Марко Вовчок);
Корови йдуть! Різнобарвні, ситі, ополисті, з рожевим, мало не до землі вим'ям (Є. Кротевич).
2. Широкий, розлогий.
Ополистий стіг (Сл. Б. Грінченка).
3. Гіллястий.
Колись тут груша ополиста росла (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)