Словник української мови в 11 томах

ополчити

ОПОЛЧИ́ТИ див. ополча́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ополчити — ополчи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ополчити — див. ополчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ополчити — ОПОЛЧИ́ТИ див. ополча́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. ополчити — ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти.  Словник синонімів української мови