ополчити
ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти. Вони (імператори Візантії) озброювали й нацьковували народ на народ (С. Скляренко); — Наш (пан).. знову почав козаків зброїти (Панас Мирний); — Мечі кувати раджу, народ узброювати слід (І. Ле); — Не час баритись! Ополчити весь народ! Іти до армії! (О. Полторацький).
Словник синонімів української мови