опоясувати
ОПОЯ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЯ́САТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Те саме, що опері́зувати 1-4.
Йшли до вира два молоді, свіжі й веселі паничики.. в солом’яних капелюхах з невеличкими, рівними крисами та з широкими трибарвними стяжками, що опоясували трохи не весь наголовач (Фр., III, 1950, 8);
Паллант, мов од хорта лисиця, Вильнув і обіруч мечем Опоясав по поясниці, Що Турн аж поморгав плечем (Котл., І, 1952, 258);
*Образно. Так мене житє [життя] розбиває та так опоясує горем, що ледво, ледво [ледве] тримаюся (Стеф., III, 1954, 102).
Словник української мови (СУМ-11)