опоясувати
ОПОЯ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЯ́САТИ, аю, аєш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що опері́зувати 1–4.
Йшли до вира [до виру] два молоді, свіжі й веселі паничики .. в солом'яних капелюхах з невеличкими, рівними крисами та з широкими трибарвними стяжками, що опоясували трохи не весь наголовач (І. Франко);
Паллант, мов од хорта лисиця, Вильнув і обіруч мечем Опоясав по поясниці, Що Турн аж поморгав плечем (І. Котляревський);
* Образно. Так мене житє [життя] розбиває та так опоясує горем, що ледво, ледво [ледве] тримаюся (В. Стефаник).
Словник української мови (СУМ-20)