опрощати

ОПРОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОСТИ́ТИ, опрощу́, опро́сти́ш; док., перех. Робити простим, простішим.

Він любив усе просте, справжнє, щире, і в нього була своєрідна манера опрощати людей (Горький, Про л-ру, 1949, 102).

Значення в інших словниках

1. опрощати — опроща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опрощати — -аю, -аєш, недок., опростити, опрощу, опростиш, док., перех. Робити простим, простішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опрощати — ОПРОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОСТИ́ТИ, опрощу́, опро́сти́ш; док., кого, що. Робити простим, простішим.  Словник української мови у 20 томах