опрошкувати
ОПРОШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Ходити навпростець.
Хто опрошкує, той дома не ночує (Номис, 1864, № 11406).
Словник української мови (СУМ-11)ОПРОШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Ходити навпростець.
Хто опрошкує, той дома не ночує (Номис, 1864, № 11406).
Словник української мови (СУМ-11)