опрошкувати

Опрошкува́ти, -ку́ю, -єш

гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує. Ном. № 11406.

Значення в інших словниках

1. опрошкувати — опрошкува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. опрошкувати — -ую, -уєш, недок., діал. Ходити навпростець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опрошкувати — ОПРОШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Ходити навпростець. Хто опрошкує, той дома не ночує (прислів'я).  Словник української мови у 20 томах
4. опрошкувати — ОПРОШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Ходити навпростець. Хто опрошкує, той дома не ночує (Номис, 1864, № 11406).  Словник української мови в 11 томах