оптимістка
ОПТИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до оптимі́ст.
Я все ж таки трошки оптимістка.., і думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого (Л. Укр., V, 1956, 164);
[Криницька:] Чого вішати [голову]? На помилках учимось.. [Наталя:] От оптимістка! (Мик., І, 1957, 363).
Словник української мови (СУМ-11)