1. Словник української мови в 11 томах

оптимістка

ОПТИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до оптимі́ст.

Я все ж таки трошки оптимістка.., і думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого (Л. Укр., V, 1956, 164);

[Криницька:] Чого вішати [голову]? На помилках учимось.. [Наталя:] От оптимістка! (Мик., І, 1957, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оптимістка — оптимі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оптимістка — -и. Жін. до оптиміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оптимістка — ОПТИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до оптимі́ст. Я все ж таки трошки оптимістка.., і думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого (Леся Українка); [Криницька:] Чого вішати [голову]? На помилках учимось .. [Наталя:] От оптимістка! (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  4. оптимістка — Оптимі́стка, -тки, -тці; -мі́стки, -мі́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)