оптимістка
ОПТИМІ́СТКА, и, ж.
Жін. до оптимі́ст.
Я все ж таки трошки оптимістка.., і думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого (Леся Українка);
[Криницька:] Чого вішати [голову]? На помилках учимось .. [Наталя:] От оптимістка! (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оптимістка — оптимі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- оптимістка — -и. Жін. до оптиміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оптимістка — Оптимі́стка, -тки, -тці; -мі́стки, -мі́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оптимістка — ОПТИМІ́СТКА, и, ж. Жін. до оптимі́ст. Я все ж таки трошки оптимістка.., і думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого (Л. Укр., V, 1956, 164); [Криницька:] Чого вішати [голову]? На помилках учимось.. [Наталя:] От оптимістка! (Мик., І, 1957, 363). Словник української мови в 11 томах