опукуватий
ОПУ́КУВАТИЙ, а, е. Трохи опуклий (у 2 знач.); круглуватий.
Вухата шапка-комунарка низько впала на очі, жовтий кожушок міцно облягає опукуваті широкі плечі (Кир., Вибр., 1960, 276);
Опукуваті очі [шинкаря] байдуже зиркнули на жартівників (Кочура, Зол. грамота, 1960, 9).
Словник української мови (СУМ-11)